- .
Найдено совпадений - 3574 за 0.00 сек.
 2911. ЭС Техническое переоснащение ЛЭП 0,4 кВ для стандартного присоединения к сетям индивидуального садоводства в Харьковской области | АutoCad
1. Установить новые ж.б. опоры №№60, 61, 62, 63, 64, 65, 66 ВЛ-0,4 кВ (СВ95-2) по тип. проекту 3.407.1-136 выпуск 3, №66 - концевая (одностоечная с подкосом на базе стойки СВ95-2), №60 - угловая (одностоечная с подкосом на базе стойки СВ95-2), №№61, 62, 63, 64, 65 - промежуточные (одностоечные).
2. Выполнить подвеску дополнительного фазного провода A-35 (длинна трассы 121м) в пролетах опор №47-№48-№49-№50-№51. В пролетах опор №51-№66 выполнить подвеску провода AsXSn 2x25 (длинна трассы 274м)
3. Выполнить монтаж ввода самонесущим изолированным проводом AsXSn 2x25 (L=9м до шкафа учета) см. лист №5.
4. Установить проектируемый шкаф однофазного учета (ШОУ) на проектируемой опоре №66, на высоте не менее 1,7м от уровня земли. Шкаф перед установкой укомплектовать счетчиком и двумя автоматическими выключателями расчетной величины.
5. На каждой опоре выполнить металлическую связь между установленными металлоконструкциями на опоре, арматурой стоек и подкосов.
6. На опорах №60, №66 выполнить заземляющее устройство с сопротивлением не более 30 Ом для защиты от грозовых перенапряжений и повторного заземления PEN-проводника и соединенного на глубине 0,7 м с заземляющим выпуском стойки. На опорах №60, №66 выполнить соединение PEN-проводника с заземляющим устройством опоры.
7. До производства земляных работ вызвать представителей организаций, эксплуатирующих подземные
коммуникации. Для выявления точного место нахождения подземных коммуникаций у опор №№60, 61, 62, 63, 64, 65, 66 производится шурфование на глубину заложения подземных коммуникаций.
Общие данные.
Пояснительная записка
Схема электроснабжения абонента
Расчет уставки вводного автомата в шкафу учета
Установка шкафа однофазного учёта
План с сетями 0,4кВ
Поопорная схема
Устройство заземления опоры
Дата добавления: 12.07.2017
|
|
 2912. Курсовий проект - Взаємозамінність, стандартизація, технічні вимірювання циліндричного редуктора | Компас
-вал, D2 Зубчате колесо-вал, D3 - в зборі,Вал, Калібри, Підшипник, Редуктор, Шпонка
ЗМІСТ
1.Аналіз роботи механізму.
2.Обгрунтування призначення посадок.
2.1. Характеристика та приклади використання посадок з зазором(D1)
2.1.1. Визначення граничних розмірів для валу та отвору для посадки з зазором (D1).
2.1.2. Схема розташування полів допусків посадки з зазором (D1).
2.1.3. З’єднання в зборі і його деталі для посадки з зазором (D1).
2.2. Характеристика та приклад використання перехідної посадки D2.
2.2.1. Визначення граничних відхилів розмірів валу та отвору для перехідної посадки D2.
2.2.2. Схема розміщення полів допусків для перехідної посадки D2.
2.2.3. З’єднання в зборі та його деталі для перехідної посадки D2
2.3. Характеристика та приклад використання посадки з натягом D3.
2.3.1. Визначення граничних відхилів розмірів валу та отвору для посадки з натягом (D3).
2.3.2. Схема розміщення полів допусків для посадки з натягом D3.
2.3.3. З’єднання в зборі та його деталі для посадки з натягом D3.
3. Розрахунок виконавчих розмірів калібрів і контркалібрів.
3.1. Розрахунок виконавчих розмірів калібрів і контркалібрів для посадки з зазором (D1).
3.2. Визначаємо параметри полів допусків калібрів.
3.3. Визначення виконавчих розмірів калібрів за формулами.
4. Вибір і розрахунок посадок підшипників кочення.
4.1. Обґрунтування вибору посадок для шпонкових з’єднань.
4.2. Призначення та вибір посадок підшипників кочення.
4.3. Позначення посадок підшипника.
4.4 Схема розміщення полів допусків підшипника
5. Призначення посадок для шпонкових з’єднань
5.1. 1 Основні розміри призматичних шпонок і шпонкових пазів на валах і в втулках приймаємо відповідно до (ГОСТ 23360)
5.2. . Граничні відхилення параметра b (ширина шпонки) для вільного типу з єднання
5.3. Розрахунок характеристик посадок шпонки з пазом вала та з пазом втулки
5.4. Схема розміщення полів допусків для шпонкового з’єднання
5.5 Схема допусків шпонкового з’єднання
6. Вибір посадок для шліцьового з’єднання.
6.1. Визначення розмірів елементів шліцьового з’єднання
6.2. Визначення граничних відхилень і граничних розмірів всіх елементів деталей шліцьового з’єднання
6.3. Схема розміщення полів допусків для шліцьового з’єднання.
7. Характеристика посадок для різьових з’єднань
7.1. Призначення допусків та посадок для різьбових з’єднань.
7.2.Визначення номінальних та граничних розмірів різьбового з’єднання.
7.2.1 Розрахунок номінальних діаметрів різьби.
7.2.2. Визначаємо граничні відхилення діаметрів різьбових поверхонь
7.2.3. Розрахунок граничних розмірів болта
7.2.4. Розрахунок граничних розмірів гайки.
7.2.5 Схема розміщення допусків профілю та полів допусків для різьбового з’єднання.
7.2.6. Схема з’єднання в зборі і окремо його деталей з позначенням полів допусків
8. Висновок.
9. Список використаної літератури.
. Шків 6 встановлено за допомогою шпонки на циліндричному кінці вала 24. Окрім шківа на валу 24 встановлене з натягом зубчате колесо 2, яке передає обертальний pух на зубчате колесо 23, та вал 10. Зубчате колесо 23 встановлено з натягом на валу 10. Вал 10змонтовано в корпусі на конічних роликових підшипниках. На шліцьовій частині валу 10 встановлене зубчате колесо 9, що передає крутний момент на зубчате колесо 22 та вал 20. Зубчате колесо 22 встановлене за допомогою шпонки наконічній частині валу 20. Вал 20 змонтовано в корпусі редуктора з однієї сторони на підшипнику ковзання 21, а з другої на підшипнику кочення. Від зубчастого колеса 22 обертання передається на вал 15 через зубчате колесо 14, яке встановлене з натягом на валу 15. Вал 15 встановлено в корпусі на підшипниках ковзання. Окрім зубчатого колеса 14 на валу 15 встановлене з натягом зубчате колесо 18, яке передає обертання на паразитне зубчате колесо 16 встановлене на осі 17 з зазором. Нормальне функціонування вузлів коробки подач забезпечується зазорами АS1, АS
У даній курсові роботі було проаналізовано роботу редуктора та розраховано деякі із його з’єднань.
Обґрунтовано та призначено посадки для таких типів з’єднань:
D1 40 (〖H8(〗_0^(+0,039)))/(〖e8(〗_(-0,089)^(-0,050))) - посадка з зазором, D2 40 (〖H8(〗_0^(+0,039)))/(〖e8(〗_(-0,089)^(-0,050))) - перехідна посадка, та посадка з натягом D3 40 (〖H7(〗_.0^0,025))/(〖n7(〗_(+0,017)^(+0,042))) .
Призначено посадку для підшипника кочення:
Для внутрішнього кільця – Ø45L0(0¦(-0.008))/js6((+0.008)¦(-0.008)) . Для зовнішнього кільця – Ø85K7((+0.010)¦(-0.025))/l0(0¦(-0,011)) .
Зображено схеми розташування полів допусків.
Призначено посадки для шпонкового з'єднання, шпонка 14 × 9 × 36, Вал: 14 H9((+0.062)¦0)/h9(0¦(-0,062)) . Втулка: 14 D10((+0,120)¦(+ 0.050))/h9(0¦(-0,062)) .
Розраховано посадку для шліцьового з'єднання D-8×36×40 H6/gs6×7 F8/f8.
Розраховано посадку для різьбового з'єднання М8-6H/6g.
Для контролю якості циліндричної поверхні вала D1,і було розраховано контрольні калібри для вала та отвору.
Розроблено складальне креслення редуктора, специфікація до нього, креслення вала із позначеними розмірами, посадками, допусками форм та розташування поверхонь.
Для кожної із вищеописаної посадки було зображено схеми розташування полів допусків, накреслено з’єднання в зборі та розборі відповідно до технічного завдання даної курсової роботи.
Дата добавления: 17.07.2017
|
2913. Курсовий проект - Камера мийна для блоків двигунів автомобілів | Компас
1 Обґрунтування доцільності розробки і впровадження конструкції
2 Призначення, будова і принцип дії конструкції
2.1 Будова запропонованої конструкції
2.2 Опис роботи очисної камери
3 Процес очищення об'єкту
4 Розрахунок основних конструктивних елементів пристрою
5 Економічна ефективність впровадження конструкції
5.1 Перелік готових виробів та кріпильних деталей, які входять до конструкції
5.2 Матеріали для виготовлення деталей конструкції
5.3 Роботи, пов’язані з виготовленням деталей, збиранням, монтажем та налагодженням роботи
5.4 Кошторис витрат
5.5 Економія від запровадження конструкції
5.6 Приводимо капіталовкладення до експлуатаційних витрат
5.7 Визначаємо економію з приведених витрат
5.8 Визначаємо строк окупності капітальних вкладень
5.9 Визначаємо ступінь підвищення продуктивності праці
5.10 Підсумкові показники економічної ефективності запровадження пристрою
Мийна камера - непрохідного типу складається з металевого каркаса з подвійними бічними стінками з теплоізоляційним шаром всередині, вібраційної системи, механізму підйому вібраційної платформи в положенні завантаження, системи відкривання і закривання кришки мийної камери. Внизу для збору відокремленого бруду камера забезпечена конусним грязевідстійником. Для зручності монтажу стінки мийної камери виконані з окремих секцій.
Зверху мийна машина закривається кришкою, яка встановлена на шарнірах з боку приводу вібраційної системи. Відкривання і закривання кришки здійснюється за допомогою троса, пов'язаного з ручною лебідкою.
Вібраційна система має платформу для розміщення очищувальних об'єктів, механізм пневмоприводу системи, блок управління цієї системи.
В привід вібраційної системи входить пневмоциліндр, блок підготовки повітря постійного тиску 0,55 МПа, манометр і маслорозпилювач, а також ресивер і блок управління системою, який складається з повітро-розподільників і перемикачів.
Коливання платформи в автоматичному режимі здійснюється за допомогою кінцевих перемикачів, що приводяться в дію наконечником на штоку пневмоциліндра.
Дата добавления: 19.07.2017
|
2914. ЭС План сетей электроснабжения 0,4 кВ | AutoCad
-существующая КТП-400-10/0,4 кВ, резервный автоматический выключатель Потребляемая мощность проектируемых электроприемников составляет -10 кВт
Напряжение в точке присоединения 0,4 кВ
Категория надежности электроснабжения -III
Сети электроснабжения выполнить кабелем АВБбШв, проложенным в земле от существующего КТП , от резервного автомата до проектируемого ЩУ объекта
В месте пересечения с подземными коммуникациями и автодорогами проектируемый кабель защитить асбестоцементной трубой. Под автодорогой проектируемый кабель проложить на глубине 1,0 м от планировочной отметки земли.
Проектом предусмотренаружный контур заземления. Наружный контур заземления выполнить из вертикальных электродов(сталь угловая 50х50х5 мм, длиной3 м), и горизонтальных электродов (полоса стальная 40х4 мм). Глубина заложения заземления 0,7 м от планировочной отметки земли Сопротивление растеканию тока не должно превышать 4 Ом в любое время года Перед началом производства работ вызвать представителя КП "Водоканал"
В месте пересечения с водопроводом асбестоцемнтные трубы защитить стальным футляром. При производстве работ в местах пересечения с водопроводом работы производить в присутствии представителя КП "Водоканал".
Общие данные.
Схема электрическая расчетная
План сетей электроснабжения 0,4 кВ. Заземление.
Общий вид щита ЩУ.Место установки пломб
Схема подключения счетчика НИК2301-АП2
Дата добавления: 01.08.2017
|
2915. ЭС Установка КТПМ 250 кВА | AutoCad
- экономические показатели.
Номинальное напряжение :
-на стороне ВН-10 кВ
-на стороне НН-0,4 кВ
Номинальная мощность трансформатора-400 кВА
Число отходящих линий -четыре
Ввод воздушный, выводы-воздушный и кабельный
Конструкция - металлическая
Схема электрических соединений.
Подстанция однотрансформаторная тупиковая.
КТПМ подключается к ВЛ-10 кВ посредством разъединителя, который устанавливается на концевой опоре. Разъединитель имеет стационарное заземление. Напряжение 10 кВ подается на силовой трансформатор через предохранитель ПТ, а на шины 0,4 кВ через рубильник. КТПМ имеет следующие виды защит:
-на стороне ВН-от атмосферных и коммутационных перенапряжений -на стороне НН- от перегрузки, многофазных коротких замыканий на отходящих линиях.
На отходящих линиях устанавливаются автоматические выключатели типа ВА59-35 Учет активной и реактивной электроэнергии осуществляется электронным счетчиком типа НИК, присоединенным к сети через трансформаторы тока. Счетчик устанавливается отдельно в щитке металлическом на стойке, с возможностью пломбировки.
Конструкция КТПМ.
КТПМ имеет следующие составные части:
-устройство со стороны высшего напряжения
-трансформатор силовой
-распределительное устройство со стороны низшего напряжения
Комплектно с КТПМ поставляются:
-площадка обслуживания
Составные части КТПМ соединены между собой болтовыми соединениями.
Ввод 10 кВ осуществляется через проходные изоляторы. Приемное устройство ВЛ состоит из трех стальных штырей, приваренных к крышке башни под углом, обеспечивающим держание штыревых изоляторов проводами спуска ВЛ.
Устройство для подключения отходящих линий НН представляет собой траверсу, к которой приварены стальные штыри под углом, обеспечивающим удержание изоляторов проводами отходящих линий
Общие данные.
Однолинейная схема электроснабжения 10/0,4 кВ
План сетей. Заземление.
Присоединение ВЛ-10 кВ к подстанции
КТПМ с воздушным вводом. Общий вид
Строительная конструкция со стойками УСО- 3А. Общий вид
Строительная конструкция со стойками УСО-3А. Узлы I и II
Строительная конструкция со стойками УСО-3А. Марки М31,М32,М33
Строительная конструкция со стойками УСО-3А.Марки М5,М6,М7,М8,М9
Схема соединений и подключений счетчика НИК2303 АРТ1
Опросный лист.
Дата добавления: 01.08.2017
|
2916. Креслення - Дифузійний апарат КДА - А30 | Компас
.Апарат призначений для обезцукрення бурякової стружки за допомогою омиванням дифузійним соком.
2.Продуктивність апарата 3000 т\добу.
3.Робоча місткість 254м.Маса 150350 кг.Займана площа 68м.
4.Площа сита:-загальна-живий перетин 21.9-37м
5.Втрати цукру в жомі при відсутності пресування жому 0.47%
6.Встановлена потужність 92 кВт.
7.Коефіцієнт автоматизації 1.0.
8.Втрати цукру в пресованому жомі при віджимі до 18-20% СВ і поверненні жомопресової води 0.27% до маси буряка.
9.Величина відкачки дифузійного соку 120% до маси буряка.
10.Діаметр апарата внутрішній 600мм.
11.Діаметр трубовалу зовнішній 2600мм.
12.Висота активна дифундування 12000мм
13.Привід тубовалу мотор-редуктор(2шт.),електро двигун(2шт) МР3-800-13-5Ф-1В4ПФМ-225,МГУХЛ4N=37кВт п=1060 про.\хв
14.Відкрита зубчаста передача 8.5
15.Частота обертання трубовалу мін-0.2об.\хв., макс.-0.7 об.\хв.
16.Пристрій для вивантаження жому-тип привід:-редуктор-електродвигун: шнек-2шт. Ц2У-200-31.5-21 4А1325УЗ N=7.5 кВт п=1460 про.\хв.
Дата добавления: 06.10.2008
|
 2917. Дипломний проект - Технологічний комплекс для буріння свердловин з впровадженням обладнання для ліквідації прихватів бурильної колони | Компас
-квадрат (А3), корпус (А3), корпус-ніпель (А3), перехідник верхній (А3); Технологічний процес виготовлення перехідника верхнього (А1)
ЗМIСТ
Вступ
1 Інформаційний огляд
1.1 Призначення та виконувані функції технологічних комплексів для буріння свердловин
1.2 Прихвати колони труб
1.3 Пристрої призначені для ліквідації прихватів
2 Вибір технологічного обладнання
2.1 Аналіз конструкції свердловини
2.2 Визначення максимальних навантажень на підйомний гак бурової лебідки
2.3 Вибір категорії, класу, виду та основних параметрів бурової установки
2.4 Призначення, виконувані функції, умови роботи розглядуваного обладнання
3 Техніко – економічне обґрунтування
4. Опис технічної пропозиції
5 Розрахунки працездатності
5.1 Визначення глибини аварії бурильної колони по індикатору ваги
5.2 Визначення допустимих зусиль під час розходжування прихвачених бурильних труб
5.3 Визначення допустимого кута закручування бурильної колони під час прихватів
5.4 Розрахунок нафтової (водяної або кислотної) ванни
5.5 Розрахунок необхідної ширини щілинного каналу модернізованого яса
5.6 Визначення тиску бурового розчину на забій
5.7 Визначення коефіцієнта поглинаючої здатності пласта
6 Експлуатація та ремонт обладнання
6.1 Система ППР
6.2 Структура ремонтного циклу ППР
6.3 Типові види і причини спрацювання і відмов елементів обладнання
6.4 Класифікація способів ремонту зношених деталей
6.5 Типові класи деталей
6.6 Поверхневе зміцнення деталей
6.7 Розрахунок припусків на механічну обробку верхнього перехідника
6.8 Вибір і розрахунок режимів різання
7 Організаційно – технічні заходи з монтажу обладнання
7.1 Комплекс робіт з підготовки до проведення монтажних робіт з обладнанням для всього бурового комплексу
7.2 Особливості проведення монтажу обладнання
7.3 Підготовка до запуску та запуск змонтованого обладнання
7.4 Розрахунок чисельного складу монтажної бригади
8 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
8.1 Охорона праці
8.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях
9 Охорона навколишнього середовища
9.1 Основні проблеми нафтогазового комплексу в аспекті екології
9.2 Забруднення атмосферного повітря при бурових роботах
9.3 Методи знешкодження відпрацьованих бурових стічних вод, бурового шламу та відпрацьованого бурового розчину
10 Економічні розрахунки
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
. Розроблено технічну пропозицію щодо вдосконалення конструкції гідромеханічного яса. Виконано техніко – економічне обґрунтування підтвердження доцільності запропонованої модернізації.
У п’ятому розділі наведено комплекс розрахунків на міцність, надійність обладнання. Шостий та сьомий розділи охоплюють комплекс ремонтних та організаційно – технічних заходів стосовно обладнання.
Восьмий та дев'ятий, розділи характеризують заходи по охороні праці та безпеці в надзвичайних ситуаціях, охороні навколишнього середовища.
Розрахунок економічного ефекту від впровадження модернізованої конструкції гідромеханічного яса показав доцільність модернізації.
Технічна характеристика Бурова установка Уралмаш 4000-ДГУ:
1. Загальна установочна потужність привода лебідки, кВТ - 1524
2. Максимальна вантажопідйомність, т - 200
3. Рекомендована глибина буріння( при масі бурільної колони 30 кг), м - 4000
4. Максимальна оснастка талевої системи - 5х6
5. Максимальне натяжіння ходової гілки талевого каната, кН - 250
6. Диаметр талевого каната, мм - 32
7. Вид привода - Дизель-гідравлічний
8. Тип привода - Груповий
9. Кількість двигунів в приводі
лебідки - 4
бурових насосів - 4
10. Лебідка (шифр) - ЛБУ-1100
11. Потужність на барабані лебідки, кВт - 809
12. Буровий насос (шифр) - У8-6МА2
13. Кількість насосів - 2
ВИСНОВКИ
Під час роботи над дипломним проектом на тему «Технологічний комплекс для буріння свердловин, з впровадженням обладнання для ліквідації прихватів бурильної колони» було проаналізовано конструкцію обладнання призначеного для ліквідації прихватів.
Технічний результат, який може бути отриманий при реалізації пропонованої модернізації ясу: - зниження коефіцієнта тертя прихопленого в свердловині інструменту об породу за рахунок створення і використання високочастотної вібрації;
- ефективніше використання енергії пружно розтягнутої бурильної колони для ліквідації прихвату інструменту в свердловині за рахунок зниження сил тертя інструменту і труб бурильної колони об породу свердловини;
- зниження вірогідності позамежного підвищення напруги в гідромеханічному ясі і в трубах бурильної колони за рахунок зменшення сил опору просуванню бурильної колони і інструменту в свердловині і мастила промивальною рідиною місць тертя;
- зменшення можливості попадання шламу в закриті порожнини гідромеханічного ясу за рахунок обмеження доступу їх до затрубного простору;
- запобігання можливості передчасного зносу і дострокового руйнування деталей за рахунок розташування поверхонь деталей, що труться, в рідке мастило;
- збереження на триваліший термін в працездатному стані яса за рахунок більш раціонального режиму роботи.
Техніко – економічне обґрунтування підтверджує доцільності запропонованої модернізації. Технологічний процес визначає основні заходи при ремонті обладнання призначеного для ліквідації прихватів.
Організація робіт передбачає підготовку до проведення монтажних робіт обладнання призначеного для ліквідації прихватів, виконання монтажних робіт, випробування змонтованого обладнання і розрахунок обслуговуючого персоналу, що виконує монтажні роботи.
Охорона праці при експлуатації комплексу обладнання для звільнення прихваченої колони труб під час буріння визначає потенційні небезпеки, що виникають. Характеризує запобіжні пристосування передбачені в обладнанні на стадії проектування, заходи з техніки безпеки при експлуатації та обслуговуванні, інженерні розрахунки заходів з техніки безпеки, протипожежні заходи.
Охорона навколишнього середовища визначає джерела та види потенційного впливу на навколишнє середовище, дає оцінку впливу на повітряне, водне середовище, а також впливу на ландшафт. Формулює заходи щодо попередження і зниження негативного впливу на компоненти навколишнього середовища.
Розглянуто процес монтажу обладнання призначеного для ліквідації прихватів колон труб в свердловині. Проаналізовано конструкції та роботу даного обладнання.
Було запропоновано технічне рішення. Розрахунковим методом було встановлено доцільність модернізації, розраховано економічний ефект від впровадження на виробництві модернізованої конструкції.
Проаналізовано комплекс заходів при технічному обслуговуванні обладнання призначеного для ліквідації прихватів. Проведено технічні розрахунки виготовлення верхнього перевідника модернізованого яса, вибрано режими різання. Проаналізовано технологічне обладнання що до небезпечності, шкідливості та заходів спрямованих на безпеку праці. Проведено перевірочний розрахунок каната на міцність.
Дата добавления: 19.08.2017
|
2918. ЭСН Освещение кондитерской фабрики г. Винница | AutoCad
-0,4 кВ. По степени надежности электроснабжения эл. приемники относятся к III-ой категории. Распределение электрической нагрузки производиться в щитах ЩНО1-8. Управление освещением осуществляется в автоматическом режиме, от годового таймера времени РЭВ-302. Сети освещения прокладываются по наружным конструкциям зданий, в стальных трубах проводом марки ПВ1. Под землей сети прокладываются кабелем марки АВВГ в трубе KOPODUR.
Общие данные
Щит ЩНО1. Схема электрическая однолинейная
Щит ЩНО2. Схема электрическая однолинейная
Щит ЩНО3. Схема электрическая однолинейная
Щит ЩНО4. Схема электрическая однолинейная
Щит ЩНО5. Схема электрическая однолинейная
Щит ЩНО6. Схема электрическая однолинейная
Щит ЩНО7. Схема электрическая однолинейная
Щит ЩНО8. Схема электрическая однолинейная
Наружные сети
Цех N3. Вид А
Цех N3. Вид B
Цех N2. Вид C
Бытовой корпус. Вид D
Крепление СИП. Узел A
Крепление СИП. Узел Б
Крепление СИП. Узел В
Дата добавления: 26.08.2017
|
2919. Дипломний проект - Проект системи електропостачання сільського населеного пункту | AutoCad
.
Проаналізовані умови небезпеки для людини, яка торкнулася до одного з фазних проводів: в період аварійної роботи мережі напруга дотику в багато разів більші ніж при нормальному режимі роботи мережі. Для забезпечення безпеки обслуговуючого персоналу передбачається заземлюючий пристрій ТП-10/0,4 кВ.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1.РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
1.1. Характеристика споживачів електроенергії.
1.2. Розрахунок електричних навантажень споживачів.
1.2.1. Розрахунок електричних навантажень для ТП1
1.2.2. Розрахунок електричних навантажень для ТП2
1.2.3. Розрахунок електричних навантажень для ТП3
1.3. Вибір трансформаторів ТП 10/0,4 кВ
1.3.1.Вибір трансформаторів для ТП1:
1.3.2.Вибір трансформаторів для ТП2:
1.3.3.Вибір трансформаторів для ТП3:
РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ
2.1. Вибір проводів ПЛ 0,38 кВ
2.2. Розрахунок короткого замикання
2.3. Розрахунок пристроїв захисту
2.4. Перевірка мережі під час пуску електродвигунів
РОЗДІЛ 3.НАДІЙНІСТЬ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЕЛЕКТРОПРИЙМАЧІВ
3.1. Обгрунтування параметрів ДЕС
3.2. Технічні характеристики дизельної електростанції
3.3. Підвищення електробезпеки обслуговуючого персоналу ДЕС
3.4. Забезпечення надійності електропостачання від мережі
3.5. Схемне рішення резервного електропостачання
РОЗДІЛ 4. ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОСТІ ЕЛЕКТРОСПОЖИВАННЯ
4.1. Добові графіки навантаження ТП 10/0,4 кВ №3
4.2. Розрахунок плати за перетоки реактивної потужності без компенсації реактивної потужності
4.3. Розрахунок плати за перетоки реактивної потужності з компенсацією рективної потужності
4.4. Завантаження підстанції при компенсації реактивної потужності
4.5. Ефективність компенсації реактивної потужності на шинах 0,4 кВ ТП 10/0,4 кВ
РОЗДІЛ 5.ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1.Напруга дотику при одинарному заземлювачі
5.2.Напруга дотику при груповому заземлювачі
5.3.Напруга дотику з урахуванням спаду напруги в опорі розтікання струму в основі опорної поверхні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВИСНОВКИ
В даному дипломному проекті розраховано електричну мережу населеного пункту, котра включає заміну трансформаторів через моральне зношення та зміну потужності. Було вибрано для ТП1 один трансформатор ТМ-400/10, для ТП2 вибрано трансформатор ТМ-400/10, для ТП3 - трансформатор ТМ-630/10.
Передбачається заміна проводів на лініях 0,38 кВ на проводи з більшою пропускною здатністю. На ПЛ 0,38 кВ заміняємо неізольовані алюмінієві проводи на самоутримні ізольовані провода (СІП). Застосування СІП має багато переваг у порівнянні з традиційними ПЛ на основі неізольованих провідників. Вибір проводів виконано по допустимій втраті напруги, яка не повинна перевищувати в електричних мережах напругою 220-380 В - 8%.
В проекті обґрунтовано заміну апаратів захисту - заміняємо запобіжники на автоматичні вимикачі, які мають кращі показники по захисту. Вибрано вимикачі типу ВА04-36.
Підвищення надійності електропостачання підприємств АПК забезпечується за допомогою резервних електростанцій та мережевого резервування з використанням автоматичного перемикача “ASCO”, який включає в себе усі компоненти АВР.
Підвищення економічності електроспоживання забезпечується зниженням плати споживачем за реактивні перетоки шляхом компенсації реактивної потужності: при встановленні КУ за запозичені кошти за відсотковою ставкою 17% згідно курсу НБУ, чистий дисконтований дохід стає додатнім на 6-му місяці експлуатації регульованої конденсаторної установки, оскільки очікуване зменшення плати за реактивні перетоки на прикладі лише одної ТП потужністю 630 кВА складає понад 25000 грн щомісяця.
Проаналізовані умови небезпеки для людини, яка торкнулася до одного з фазних проводів в період аварійної роботи мережі, котрі в багато разів більші ніж коли вона доторкнулася до тієї ж фази при нормальному режимі роботи мережі.
Дата добавления: 31.08.2017
|
2920. Курсова робота - Ріжучий інструмент | Компас
.104-68. Графи основного напису заповнено правильно. Креслення деталі представлено головним видом, розрізом: А-А, виносними елементами: Б. Ці зображення дають повне уявлення про конструкцію деталі. На кресленні також проставлені всі необхідні розміри, що визначають геометричні параметри елементів деталі, граничні відхилення і квалітети точності, також параметри шорсткості обробки поверхонь, що визначають класи шорсткості. Креслення містить необхідну відомість про матеріал деталі та вимоги до термообробки.
Враховуючи умови роботи деталі у вузлі спростити її конструкцію не передбачається можливим, заміна цільної конструкції на складальну не доцільно, так як це приведе до збільшення трудоємкості виготовлення деталі. Враховуючи навантаження, які сприймаються в процесі роботи та службове призначення деталі робимо висновок, що матеріал деталі вибрано раціонально, але передбачається його заміна.
Проста конструкція елементів, що складають деталь дозволяє застосовувати високопродуктивні методи обробки.
У деталі відсутні важко доступні для обробки міста.
Призначені граничні відхилення розмірів і параметри шорсткості відповідають одне одному і не являються завищеними.
В конструктивному плані задана деталь відповідає типовим деталям свого класу, її конструкція повністю відповідає службовому призначенню. Враховуючи все вище описане дістаємо висновку, що деталь технологічна і не викликає труднощів при обробці. Деталь «Вал» виготовлена із Сталі 45 за ГОСТ1050-88.
Дата добавления: 06.09.2017
|
2921. Курсовий проект - Проектування підприємства на 300 легкових автомобілів | Kомпас
Вступ
1. Експлуатаційна частина
1.1 Призначення підприємства
1.2 Маршрути перевезень, що здійснюватиме АТП
1.3 Режим роботи АТП
1.4 Необхідність проектування АТП
2. Технологічний розрахунок
2.1 Вибір даних
2.2 Визначення чисельності виробничих працівників
2.3 Розрахунок кількості постів ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1, Д-2, ПР рухомого складу
2.4 Розрахунок площі виробничих приміщень
3. Технологічний план підприємства
3.1 Функціональна схема переміщення транспорту по АТП при ТО і ПР
3.2 Виробничий процес підприємства
3.3 Техніко-економічні показники підприємства
4. Будівельна частина
4.1Характеристика території підприємства
4.2 Обгрінтування виробничо-планувальних рішень
5. Технічний проект зварювальної дільниці
5.1 Підбір технологічного обладнання
5.2 Планувальне рішення зварювальної дільниці
5.3 Технологічний процес зварювальної дільниці
6. Організація і управління виробництвом ТО і ПР
6.1 Структура АТП
6.2 Призначення системи організації ТО і ПР
6.3 Загальна структура і управління виробництвом ТО і ПР
6.4 Організація праці ремонтних робітників
6.5 Функції і задачі основних виробничих підрозділів та їх керівників
Висновки
Список використаних джерел
Підприємство автомобільного транспорту, що проектується, призначене для здійснення пасажирських перевезень.
Тривалість роботи підприємства – 255 днів у році.
Середньодобовий пробіг, км, 380.
Категорія умов експлуатації – І.
Природно-кліматичні умови помірні.
Згідно завдання легковий автомобіль: FIAT Uno
Кількість автомобілів на АТП відповідно: 300 од.
Технічний стан – 50% до КР.
Технічні характеристики автомобіля FIAT Uno
Робочий об'єм двигуна: 1.3 л;
Потужність: 65 к.с. при 5400 об/хв;
Крутний момент: 100 Нм при 3000 об/хв;
Максимальна швидкість: 165 км/год;
Витрата палива у змішаному циклі: 7л/100км;
Марка палива: бензин А-92;
Габаритні розміри:
- довжина: 3644 мм;
- ширина: 1560 мм;
- висота: 1425 мм;
- колісна база: 2362 мм;
Споряджена маса: 750 кг;
Допустима маса: 1250 кг;
Об'єм паливного бака: 42 л;
Кількість пасажирських місць: 4;
Висновки
У курсовому проекті було розраховано АТП на 300 легкових автомобілів FIAT Uno.
Для кращої організації виробництва ТО і ПР було запропоновано метод спеціалізованих бригад, що дає змогу підвищити продуктивність праці робітників на виробництві, а також збільшити рентабельність автотранспортного підприємства.
Проведено підбір необхідного обладнання дільниці зварювання, що дозволить якісно та продуктивно проводити зварювальні роботи на підприємтсві.
Основін показники проекту:
- коефіцієнт технічної готовності: т=0,88;
- загальна трудомісткість робіт на АТП: ТАТП=107549,87 люд.год;
- загальна кількість штатних водіїв: РШ=288 чол.;
Добова програма:
- кількість ТО-1 за добу: ΣN1д=15,04 обслуговувань;
- кількість ТО-2 за добу: ΣN2д=4,68 обслуговувань;
- кількість ЩО за добу: ΣNЩОд=263,9 обслуговувань;
Площі:
- загальна площа підприємства – 1,813 га;
- площа забудови – 2195,16 м2;
- площа виробничого корпусу: Fвк=1463,44 м2;
- площа допоміжних приміщень: Fдоп=731,72 м2;
Площі на 1 автомобіль:
- виробничих дільниць: Fвс= FЗАБ/ Аі=7,32 м2.
- території: FТР= FТЕР/ Аі=60,44 м2.
Дата добавления: 09.09.2017
|
2922. Дипломний проект - Електропостачання житлового комплексу твінхаусів «Аристократ» в Київськії області | AutoCad
Вступ
1 Загальна характеристика споживачів
2 Вибір схеми та конструктивного виконання електричної мережі
2.1 Вибір схеми розподільної мережі 0,4 кВ
2.2 Вибір конструктивного виконання ТП
2.3 Вибір схеми та конструктивного виконання мережі 10 кВ
3 Визначення електричних навантажень
3.1 Загальне положення
3.2 Розрахунок навантаження будинків на І рівні електропостачання
3.3 Розрахунок навантаження будинків на ІІ рівні електропостачання
3.4 Розрахунок навантаження будинків на ІІІ рівні електропостачання
3.5 Розрахунок навантажень споруд
3.6 Розрахунок навантаження комплексу
4 Вибір числа та потужності трансформаторів ТП
4.1 Вибір числа, коефіцієнта завантаження та потужності трансформаторів трансформаторних підстанцій
4.2 Вибір потужності трансформаторів з техніко-економічним порівнянням варіантів
5 Вибір потужності компенсуючи пристроїв
5.1 Визначення реактивної потужності компенсуючи пристроїв споживачів електроенергії комплексу
5.2 Визначення потужності конденсаторних установок з номінальною напругою конденсаторів 0,4 кВ
6 Вибір перерізу провідників
6.1 Вибір перерізу кабельної лінії напругою понад 1 кВ
6.2 Вибір перерізу провідників КЛ–0,4 кВ що живлять РШ
6.3 Вибір перерізу КЛ–0,4 кВ що живлять житлові будинки
6.4 Розрахунок втрат і відхилень напруги у силовій мережі
7 Розрахунок струмів короткого замикання
7.1 Розрахунок струмів трифазного короткого замикання
8 Вибір електричних апаратів
8.1 Вибір вимикачів
8.2 Вибір трансформаторів струму
8.3 Вибір трансформаторів напруги
8.4 Вибір вимикачів навантаження
9 Релейний захист та автоматика
9.1 Максимальний струмовий захист
9.2 Струмова відсічка
10 Охорона праці та цивільний захист
10.1 Характеристика можливих безпечних та шкідливих факторів, які створює проектуємим об’єктом
10.2 Заходи, спрямовані на усування дії виявлених факторів
10.3 Індивідуальне завдання
11 Економічна частина
11.1 Розрахунок витрат на впровадження проекту
11.2 Календарне планування
Висновок
Перелік літератури
Графична частина:
1 План котеджного містечка
2 Схема електропостачання на напрузі 10 кВ
3 План мереж 0,4 кВ
4 Схема мережі 0,4 кВ
5 Уставки РЗА
6 План РП/ТП
Споживачами еклектичної енергії являються побутові електроприймачі та електричне освітлення твінхаусів. На території комплексу збудовано твінхауси 2-х типів:
– 96 типу „Люкс”;
– 96 типу „Маєток”.
Також на території кооперативу розташовані наступні об’єкти:
– Універсам (площа торгової зали – 4000 м2);
– Адміністративна будівля (площею 1000 м2);
– Дитячий садок ( кількість місць -150).
Також споживачем електроенергії являється вуличне освітлення комплексу твінхаусів.
ВИСНОВОК
В дипломному проекті розроблено електропостачання житлового комплексу твінхаусів «Аристократ». Проведено розрахунок електричних навантажень твінхаусів та комплексу, обрано число та потужність трансформаторів ТП, визначена потужність батарей конденсаторів для компенсації реактивної потужності. Виконано розрахунок струмів короткого замикання, обрані високовольтні кабелі та електричні апарати, а також релейний захист та автоматика.
Розроблено розділ “Охорона праці та цивільний захист”.
Дата добавления: 11.09.2017
|
2923. Курсовий проект (технікум) - Розрахунок і проектування черв’ячного редуктора U=20 і відкрита передача | Kомпас
Вступ
1 Вибір електродвигуна та кінематичний розрахунок
2 Вибір матеріалів для черв’ячної пари
3 Попередній розрахунок валів редуктора
4 Розрахунок розмірів черв’ячної пари та перевірка на міцність зубців колеса
5 Вибір і розрахунок шпоночних з’єднань
6 Проектний і перевірочний розрахунок пасової передачі
7 Компонування редуктора
8 Попередній розрахунок веденого вала на стомленість
9 Перевірка довготривалості підшипників
10 Загальний розділ
Література
Додаток
.
Технічна характеристика
1. Обертаючий момент на тихохідному валу - Т = 396.7 Нм.
2. Частота обертання тихохідного вала n = 145 об/хв
3. Передаточне число редуктора U = 20
4. Коефіцієнт корисної дії ? = 0,93%
5. Частота обертання швидкохідного вала = 2900 об/хв
1. тип редуктора – боковий черв'як;
2. потужність на веденому валу ланцюгової передачі – Р3 = 6,018 кВт;
3. частота обертання веденого вала – n3 = 145 об/хв;
Дата добавления: 12.09.2017
|
2924. Курсовий проект - Зовнішня водопровідна мережа міста на 56970 жителів у Хмельницькій області | Компас
Вступ.
1. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
1.1. Коротка кліматична характеристика
1.2. Визначення обсягу водоспоживання
1.2.1. Сельбищна зона
1.2.1.1. Господарсько-питне водоспоживання
1.2.1.2. Витрата води на поливання
1.2.2. Промислова зона
1.2.2.1. Господарсько-питні потреби працівників
1.2.2.2. Витрата води на прийняття душу
1.2.2.3. Витрата води на технологічні потреби
1.2.3. Місто у цілому
1.2.3.1. Загальна витрата води
1.2.3.2. Витрата води на пожежогасіння
1.3. Визначення добового режиму водоспоживання
1.3.1. Сельбищна зона
1.3.1.1. Господарсько-питне водоспоживання
1.3.1.2. Поливання зелених насаджень
1.3.2. Промислова зона
1.3.2.1. Режим господарсько-питного водоспоживання
1.3.2.2. Режим витрачання води на душ
1.3.2.3. Режим витрачання води на технологічні потреби
1.4. Установлення режиму подавання води
та об’ємів акумуляторів води
1.4.1. Об’єм бака водонапірної башти
1.4.2. Об’єм резервуарів чистої води
1.5. Вибір місця водозабору та трасування водопровідної мережі
1.6. Вибір матеріалу труб для мережі та водогону
1.7. Підготовка мережі до розрахунку
1.7.1. Визначення розрахункових витрат води в мережі
А. Період максимального водорозбору
Б. Період максимального транзиту води в башту
В. Період максимального водорозбору і пожежі
1.7.2. Визначення довжин ділянок мережі
1.7.3. Визначення питомих витрат води
1.7.4. Визначення шляхових витрат води
1.7.5. Визначення вузлових витрат води
1.7.6. Попередній потокорозподіл та призначення діаметрів ділянок мережі
1.8. Гідравлічний розрахунок (ув’язка) мережі
1.8.1. Гідравлічний розрахунок мережі для періоду максимального водорозбору методом В.Г. Лобачова
1.8.2. Гідравлічний розрахунок мережі для періоду максималь¬ного транзиту води в башту методом М.М.Андріяшева
1.8.3 Гідравлічний розрахунок мережі для періоду транзиту та максимального водорозбору і пожежі комп’ютерним методом.
Транзит
Розрахунок мережі для періоду максимального водорозбору і пожежі
1.9. Графічне подання результатів гідравлічних розрахунків
1.9.1. Побудова п'єзометричних карт
1.9.1.1. Максимальний водорозбір
1.9.1.2. Максимальний транзит води у водонапірну башту
1.9.1.3. Максимальний водорозбір та пожежа
1.9.2. Побудова профілю п'єзометричних ліній
3.7. Деталювання мережі
2. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
2.1. Кошторисно-фінансовий розрахунок
2.2. Техніко-економічні показники проекту
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Розрахункова кількість жителів......................56970 жителів
Розрахункове водоспоживання......................15670 м3/добу
Загальна протяжність зовнішньої магістральної водопровідної мережі....9,2 км
Загальна протяжність водогону (2 нитки).......2 • 1,27 = 2,54 км
Кошторисна вартість труб зовнішньої магістральної водопровідної мережій водогону....82,1 млн. грн.
Дата добавления: 20.09.2017
|
2925. Дипломний проект (технікум) - Електропостачання і експлуатація електроустаткування механозварювального цеху | PDF
ВСТУП
1 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
1.1 Характеристика споживачів електроенергії і визначення категорії цеху
1.2 Вибір роду струму і величини напруги електропостачання цеху
1.3 Визначення розрахункового навантаження силових приймачів цеху
1.4 Розрахунок і вибір компенсуючих пристроїв
1.5 Розрахунок і вибір силових трансформаторів цеху
1.6 Вибір живильних і розподільних мереж до 1000 В та вище 1000 В
1.7 Розрахунок струмів короткого замикання
1.8 Вибір електроустаткування напругою вище 1000 В
1.9 Вибір силового кабелю в коло 10 кВ
1.10 Вибір електричних апаратів напругою нижче 1000 В у задане коло
1.11 Вибір схеми релейного захисту
2 ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ
2.1 Технічна характеристика механізму
2.2 Вимоги до електроприводу і автоматики, вибір системи електроприводу
2.3 Розрахунки потужності електродвигуна, вибір і перевірка за перегрівом і перевантаженням
2.4 Вибір елементів схеми керування і постачання
2.5 Опис принципової схеми механізму та її робота у всіх режимах
3 СПЕЦІАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
4 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
4.1 Планування і організація технічного обслуговування і ремонту електрообладнання цеху ___ 4.2 Тривалість ремонтного циклу і міжремонтного періоду
4.3 Розрахунки по визначенню ремонтного циклу і міжремонтного періоду
4.4 Складання річного плану-графіку ремонтних робіт (ППР) визначення трудомісткості робіт по ремонту і обслуговуванню встаткування
4.5 Визначення режиму праці і відпочинку у електромонтерів по обслуговуванню і ремонту електрообладнання
4.6 Розрахунки чисельності ремонтного і експлуатаційного персоналу
4.7 Розрахунки річного фонду оплати праці. Визначення середньомісячної заробітної плати робітників
5 ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
5.1 Техніка безпеки при монтажі, експлуатації електроустаткування цеху
5.2 Світлотехнічний розрахунок електроосвітлення ділянки
5.3 Розрахунок заземлення цеху
6 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Згідно з завданням, було необхідно спроектувати дипломний проект на тему: «Електропостачання і експлуатація електроустаткування механозварювального цеху». Він складається з 6 основних розділів.
В першому розділі «Електропостачання» мною була дана характеристика споживачів електроенергії та визначена категорія цеху. У другому розділі «Електроустаткування» мені було задано спроектувати електроустаткування фрезерного верстата моделі 6М12ПБ.Перейдемо до третього розділу. Він має назву «Спеціальне питання». В ньому ідеться про монтаж, контроль стану ізоляції силового трансформатора та включення його під напругу без сушіння. У четвертому розділі «Економічна частина» переді мною були поставлені наступні завдання. Потрібно було скласти річний план-графік ремонтних робіт (ППР), розрахувати чисельність ремонтного і експлуатаційного персоналу, ви-значення середньомісячної заробітної плати працівників.У п’ятому розділі «Охорона праці і техніка безпеки» мною були обрані загальні положення охорони праці робітників. Також були розроблені вимоги безпеки перед початком роботи, під час роботи та після її завершення (розповісти декілька положень).
Останнім розділом мого дипломного проекту була «Охорона навколишнього середовища».
Характеристики навантажень електроприймачів проектуємого цеху, дільниці
| | | . | | -гвинторізний верстат | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | -свердлильний верстат | | | | -шпиндельний напівавтомат | | | | | | | | | | | | | | | | .-протяжний верстат | | | | -балка ПВ = 40% | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
Дата добавления: 21.09.2017
© Rundex 1.2 |
| |
